обвинувачений

обвинувачений: -а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинуватити. || обвинува́чено, безос. присудк. сл.

2) у знач. ім. обвинува́чений, -ного, ч.; обвинува́чена, -ної ж. Людина, яку обвинувачують у чому-небудь. || юр. Особа, якій в установленому законом порядку пред'явлено обвинувачення в якому-небудь злочині.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

обвинувачений — [обвиенува/чеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обвинувачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
інквізит — а, ч., зах. 1) Те саме, що обвинувачений. 2) Те саме, що в язень … Український тлумачний словник
оскаржений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до оскаржити. || оска/ржено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. оска/ржений, ного, ч.; оска/ржена, ної, ж., заст.Обвинувачений (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
інквізит — Інквізит: обвинувачений, в язень [1;X] … Толковый украинский словарь
оскаржений — на, не, Ол. Обвинувачений … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике